Як це жити під небом у центрі столиці?
З видом на золото Лаврської дзвіниці?
Там, внизу – метушня, драйв та енергія вічно молодого міста, політика, бізнес, салони, фітнес-зали, ресторани. Тут під небом – свій світ, своя імперія, свої правила. Тут навіть час тече інакше – плавно, розмірено, не поспішаючи, смакуючи кожну частку секунди, проведені поза ритмом великого міста.
Тут оживає світ Belle Époque: невагомий, трепетний, безтурботний, наповнений оптимізмом та вірою у щастя. Тут почуваєшся дитиною, якій можна все.
Прокинутися від косого променя лагідного сонця. Вище – лише небо та птахи. У цьому привабливість пентхауса – затишний будинок ширяє над столицею, насолоджуючись свободою та безкрайнім простором.
Босими ногами пробігтися повз напівкруглу стіну дитячу. Непомітно для всіх погадати на квітах, що щільно обтягують стіни. Зазирнути у другу кімнату, посидіти на дивані під скошеним дахом, без поспіху плануючи новий чудовий день.
Зайти у простору ванну, де за перегородкою біля вікна стоїть масажний стіл. Пару секунд вибирати між душем і ванною, і бовтнутися в джакузі: нехай весь світ зачекає. Матова позолота кранів, світильників та дзеркальних рам відтіняє білизну стін, робить простір легким, наче хмара.
Пирнути в гардеробну, наче в соляну печеру: білий фон відтінює палітру тканин, посилює гру фарб, дражнить своєю незаповненістю. Не поспішаючи вигадувати образ, насолоджуючись свіжістю чистого повітря.
Не поспішаючи пройтися вздовж витонченої балюстради сходів на перший поверх – зі світу приватного, особистого у світ, трохи відкритий спілкуванню, планам, творчості.
Зайти на кухню, пройти острів з масивними стільцями. Помилуватися у вікно на місто, що прокинулося. Вдихнути аромат улуна, подивитися на телевізор і залишити знайомство з новинами на потім. Насолодитися смачною їжею, ароматами нового дня та розмовою з рідними.
Заглянути у вітальню з величною люстрою, відобразитись десятки разів у скляній стіні за шафами з улюбленою колекцією. Ласкаво провести руками по кистях шовкових портьєрів і включити легку музику: вітальня створена для звуків, ритмів, нових знайомств та веселих дружніх вечірок.
Зробити звук трохи тихіше і ненадовго зазирнути до кабінету. Суворі смуги шпалер перегукуються з позолотою корінців фоліантів на полицях ґрунтовних шаф. На величезному екрані – бізнес-новини, на низьких антресолях нагороди та пам’ять про подорожі. Достатньо відчинити величезні двері – і музика руйнує ділову напруженість. Ви вдома під небом столиці. Вище за вас тільки хмари.
Тут затишно, спокійно та радісно. Чути дзвони великої Лаври і не чути сусідів. Вечорами Київ розсипається діамантами вогнів і заколисує, обіцяючи новий чудовий день.
